Про знання і мудреців....

Справжній мудрець не той, який все знає, 
а той, хто вміє пояснити іншим те, що він знає…

І.Х.

Про право....

Права без процедур і інструментів, які їх забезпечують, - нікчемні.

І.Х.

Про історію, цивілізації і майбутнє....

Нації, які живуть в історії - є історичним об'єктами і, зрештою, вони в ній і залишаться....

Нації, які є суб'єктами історичного процесу, отримують шанс залишитися в майбутній історії щонайменше її об'єктами....

Нації, які творять власні цивілізації, визначають напрямки  розвитку історичного процесу. Вони й є втіленням Творця на цій землі.

Найкращий спосіб роботи з майбутнім - творити його!

Найкращий спосіб передбачити майбутнє світу - створити власну українську цивілізацію!

Миті щастя. Мій перший постріл зі справжньої зброї....

Мій перший постріл зі справжньої зброї.... Незабутні враження!

Стільки років минуло, а я досі пам'ятаю ту важкість рушниці в руках (стріляв з коліна, бо ще малий був), запах збройного мастила, тепло прикладу, страх промазати, "гарматний" постріл, біль в плечі (як виявилося потім це була суміш картечі з вовчим дробом і посиленим зарядом).... і радість від того, що пенька немає разом з великою консервною банкою! Вцілив! А потім - відчуття гордості від влучного пострілу (в "десятку", як сказав брат) і захват від результатів пострілу - спереду банки суцільна діра, а на іншій стороні купа дірок! 

Вже немає на цьому світі мого двоюрідного брата, який робив з мене стрільця, вже немає цієї рушниці - порубала братова мама сокирою... і тітки (моєї хрещеної мами до того ж) немає, пішла у кращий світ поховавши перед тим чоловіка і трьох синів.... Людське життя коротке...

Та попри все, я досі пам'ятаю той сонячний день, коли я став стрільцем (так сказав брат!)....

Про щастя....

Люди хочуть бути щасливими...

Концентрація на головному....

В суспільному дискурсі йде постійна полеміка про важливість/помилковість/перемогу/провал/успіх/.... реформ/ініціатив/уряду/країни/суспільства/....

За навалою цієї цікавої (можливо - комусь) і корисної (можливо - для когось) інформації втрачається те головне, заради чого варто жити й боротися в Україні.

Ми забуваємо, що Україна, в першу чергу і головним чином, для українців все ж має стати найкращим місцем у світі для творчої самореалізації, гармонійного розвитку і щасливого життя.

Ми забуваємо про те, що усі наші проекти і проектики, чи то приватні, чи то групові, не мають сенсу, якщо вони не є складовими якогось більшого проекту..... чи Проекту.... чи Цивілізаційного Проекту.....

Найкраще людина проявляє свої здібності, коли вона прагне досягнути мети, шлях до якої є довшим за її життя, але яка складається з доволі зрозумілих проміжних цілей, які є досяжними, та конкретних завдань, які є виконуваними....

Особливою властивістю людського розуму/людської психіки/
здатності людського організму є  спроможність повністю концентруватися лише на одній справі в конкретний період часу. Виглядає, що це притаманне і групам людей: командам, активній частині суспільства, нації чи, навіть, людству....

Ми, українці, досягали успіху, коли концентрувалися на якомусь конкретному надзвичайно важливому завданні (вигнати Януковича, наприклад) і програвали, коли наші зусилля розподілялися по тисячах дуже важливих і дуже правильних ініціативах...

Є такий термін як стратегічно важлива дія (СВД). Це дія, без якої усі подальші або ж неможливі, або ж не мають сенсу.

Вважаю, що на цьому історичному етапі розвитку Української Нації такою СВД є побудова 5-ої Української Республіки.

Для досягнення цієї цілі потрібно виконати ряд завдань, зокрема:

• сформулювати бачення 5-ої Республіки;
• створити новий політичний суб'єкт (НПС), який втілить це бачення;
• взяти владу в країні;
• збудувати 5-у Республіку.

Кожне з цих завдань має свої підзавдання, серед яких, наприклад:

• створити республіканську ідеологію;
• забезпечити життєздатність НПС;
• ліквідувати олігархію в Україні як явище;
• мінімізувати корупційний вплив на управлінські інституції до найнижчого у світі;
• .... багато хороших справ....

Кожне з цих завдань/підзавдань має дуже чіткі і досяжні критерії/результати/дії, як наприклад:

• створити систему залучення внутрішніх інвестицій в економіку країни, яка дасть можливість залучити 50 мільярдів доларів США від громадян України для розвитку виробництва продукції з високою доданою вартістю через спеціалізований інвестиційний фонд; 
• ліквідувати неприродні монополії в енергетиці;
• .....
•  .....

Незалежно від рівня деталізації, завжди буде СВД, без якої всі решта дій не мають сенсу, або ж неможливі.

За станом на 26 квітня 2017 року СВД (на стратегічному рівні) виглядає так: бачення 5-ої Республіки/НПС/влада. І це все в 2017-2018 роках.....

Про політику і владу...

Для одних політика - це спосіб увійти у владу,  і таких нині там більшість. 

Для інших політика - це спосіб взяти владу. І таких - небагато.

Для ще когось  політика - це спосіб змінити світ на краще.  І таких - одиниці.

Про кризу і зміну світових еліт, принципів і цінностей. ....

Про те, про що ми говорили ще в 90-і, нарешті заговорив світ....

Криза світоглядна - це завжди і в першу чергу, криза еліт.

Коли вироджується аристократія Духу, коли елітою визнають тих, хто свої примітивні прагнення і збочення називає новими цінностями і принципами, світ починає руйнуватися.

Сьогоднішня українська еліта, потворна у своєму ненаситному прагненні до збагачення за будь-яку ціну і будь-яким чином, є відображенням у кривому дзеркалі значної частини т.з. "західних" еліт. Зрештою як і російська. ...

Істерика навколо Трампа - це прояв страху цієї неоліберальної еліти втратити владу. Її (еліти) інтуїтивне відчуття загрози і намагання захищати те, в що самі не вірять, знаходить підтримку в маргіналів Духу, в тих, хто свої комплекси і свою ущербність зробили ознакою вищості над іншими....

Та це є виявом їхньої неспроможності зупинити процес відновлення справжньої/органічної ієрархії цінностей і принципів.

[Читати далі тут:  Зміна світових еліт та цінностей ]

Про СВД (стратегічно важливу дію) поточного моменту....

Стратегічно важливою дією поточного моменту (без якої усі інші/подальші дії не мають сенсу, або ж неможливі) є створення нового політичного суб'єкта, який розпочне політичну боротьбу і здобуде владу. задля здійснення таких наступних стратегічно важливих дій як:

• деолігархізація, 
• Українська Реконкіста в світоглядному, інформаційному та інших просторах, 
• закладення основ 5-ої Республіки, 
• заснування Української Цивілізації, 
• побудова Нового Світового Ладу.

2005-2025 і далі....

2005-2007 - прелюдія до кризи
2007-2008 - 1-а дисфункція реальності
2009-2010 - початок кризи
2011-2012 - 2-а дисфункція реальності
2013-2014 - загострення кризи
2015-2016 - 3-я дисфункція реальності
2017-2018 - прохід через точку біфуркації
2019-2020 - розв'язка
2021-2025 - вихід з зони турбулентності, оновлення
2026-2050 - лідерство

О рідна земле!.....

О рідна земле! Ти, як мати, - єдина і неповторна! Ти не обов`язково найкраща, найгарніша. У світі є, можливо, інші краї, сповнені чарівної краси, краї, де ласкавий шум морського прибою поєднується з ніжним співом барвистих птахів, а пахощі лавру чи магнолії – зі свіжістю грозових південних вітрів. 

Та що з того? 

Хай ти скромніше вбрана, хай твоя краса не така показна і не кожному впадає в вічі, але від того ти не менш рідна і люба синівському серцю, рідна земле! Ти ввійшла в нього разом з молоком матері і шумом старої верби у воротях, з квилінням чайки біля степового озерця і золотим дзвоном пшеничної ниви за селом, із звуками рідної мови та пісень вечорових дівочих. Усім цим і багато чим іншим, часто не помітним для ока, ти вросла в серце, мов дуб у землю, і нема на світі такої сили, яка вирвала б із нього вітчизну і вклала б натомість іншу. 

В годину радощів і в годину горя всі чуття і помисли наші ми віддаємо тобі, рідна земле, вітчизно дорога! Чи ти веселишся, сповнена щастям, чи спливаєш кров`ю і на пожарищах здіймаєш до неба в прокльонах і благаннях руки, ми завжди з тобою, де б ми не були. І поки б`ється в грудях серце, ми не перестанемо любити тебе, рідна земле!

Володимир Малик, «Таємний посол»

Що попросити у Бога?

«Боги тільки сміються, коли люди просять у них багатства»

Японська приказка

 

Розкрилась навмання книжка «Герой з тисячею облич»…

Погляд падає на винесену в епіграф японську приказку…

Несподівана для себе і «незрозуміла» реакція  - сміх.. Кілька раз прочитую текст, щоб зрозуміти, що ж його викликало…

Ось і відповідь:

«Благо, яким наділяється той, хто звертається до Бога, є завжди сумірним його зросту й природі його панівного бажання: те благо є просто символом життєвої енергії, приміряної до вимог конкретного специфічного випадку. Іронія тут, звісно, полягає в тому факті, що на загал герой, коли вже сподобився ласки Бога й міг би попросити блага абсолютного просвітлення, просить натомість довших років життя, зброї, щоб знищити сусіду, чи здоров’я для дитини.»…

Пригадую моменти власного життя, коли я щиро молився, коли звернення до Бога були як одкровення душі… Їх небагато, але кожен з них був для мене – Молитва! Народження, втрата, смерть, перемога… які різні події…

Де і як навчитися, щоб кожна наша молитва ставала Молитвою? Якими словами описати цей стан, коли ти стаєш тим, ким ти є насправді і усе твоє єство пронизує єдине бажання/прагнення/прохання? Сила такого моменту надзвичайна і наші бажання збуваються.

Але чи це дійсно те, що би ми хотіли попросити, якби в нас була одна-єдина можливість? Чи дійсно ми просимо те, що нам насправді потрібно?

Чи може варто зупинитися на мить і запитати себе: про що я розповім Богу, коли Він попросить мене розповісти Йому про моє життя?

Дивно, та вже не одноразово, на семінарах циклу «Український цивілізаційний проект» в обговоренні доволі різних доповідей ми говоримо про Бога і про Людину і її призначення…

Пошук власного покликання і самореалізація в ньому… служіння, як сенс життя…

Учасники семінарів, Стівен Кові у своїх книгах і Іван Миколайчук в «Пропалій грамоті» говорять про одне й теж: «Людям служи!».

І ось знову ж те саме питання: що ж попросити у Бога?

Блага абсолютного просвітлення для розуміння свого призначення?

І.Х., 27/05/11