Публікації

Про церкву....

Зображення
Багато людей сприймають церкву як інституцію (яка є представником Бога на Землі, та посередником між Богом і людьми) або ж як будівлю (в якій живе Бог).

Про тих, для яких церква лише інструмент для бізнесу чи політики (або ж для того і іншого водночас) не говоримо. Вони в Бога не вірять.

Суть церкви ж в тому, що вона є спільнотою, яка має спільні цінності і принципи, об'єднана спільною метою і творить спільне благо з вірою в Бога.

День і ніч, або інь та янь нашого світосприйняття

Зображення
Переважна більшість людей звикла сприймати все у цьому світі як ніч і день, забуваючи при цьому, що існує ще ранок і вечір.
Ці два перехідні стани можуть тривати в Природі, кілька хвилин, або ж кілька годин.
В організаційній площині, де виміром є час доби, можна сказати, що:
- ніч - це час від 21:00 до 06:00,
- ранок - це час від 06:00 до 09:00,
- день - це час від 09:00 до 18:00,
- вечір - це час від 18:00 до 21:00
Є інша версія, коли кожна пора дня рівна шести годинам. Тоді:
- ніч: :22:00-04:00,
- ранок: 04:00-10:00,
- день: 10:00-16:00
- вечір: 16:00-22:00.
Якщо ж сприймати день як час від першого промінчики Сонця до зникнення його останнього промінця, то неможливо встановити стале значення в часовому вимірі як для дня, так і для ночі.
Люди спрощують собі життя і домовляються про визнання параметрів тих чи інших явищ як сталих величин для зручності організації своєї діяльності.
Природні алгоритми біологічної активності людей можуть тоді входити в конфлікт з організаційними алгорит…

Про дзеркало і природу верхнього та нижнього світів....

Зображення
Чим є дзеркало?
Чим є відображення в дзеркалі?
Чи є світ нижній дзеркалом світу верхнього, чи все ж він його дзеркальне відображення?
І якщо наш світ дзеркальне відображення верхнього (?) світу, то що є дзеркалом?
А якщо він дзеркало, то що бачить в ньому верхній світ?
І що робити з тим, що дзеркала часто підлаштовуються під нас і ми бачимо в ньому те чи того, що або ж кого ми хочемо побачити, а не їхній правдивий образ?
А що як наш світ є верхнім?

Наша сила - в нас самих!

Зображення
''Пам'ятаймо, що вирішальною для України є тільки власна сила українського народу. 
Цю силу створимо лише тоді, коли попри нашу жертовність, нашу національну солідарність і карність, усунемо зі своїх рядів всі труднощі непорозуміння та роздори і збережемо єдність духа та чину серед нас". Полковник УНР Андрій Мельник, Голова ПУН і ОУН

УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛІСТ

Зображення
.....Непомітна скромна людина, яка нічого не бажає для себе, яка себе цілком віддає на службу нації — такий є ОУНівець.  За ним ганяють агенти НКВД і Гестапо, його переслідують злидні, не раз холод і голод, а він не зважає на це і мужньо творить підвалини світової величі України. Глибоко поетичними рядками змалювала нелегальна «Сурма» ще 1927 р. генезу і природу цього революційно-національного героїзму: «З підпілля темного йде у світ широкий український боєвик-революціонер зі сурмою в руках і мечем при боці. З-під землі виходить він на світло денне і ставить свої кроки повільні може, але певні.  Під землею він виріс, але вродився на білому світі. В надлюдських муках зродила його мати, кров невинно помордованих ворожою рукою. Кат був його повитухою, скрипіт шибениць колисковою піснею, а казками — зойки катованих.  Годувався терпінням народу, а вмивали його сльози сиріт. Дві пістунки мав він: Любов і Ненависть, а одного учителя: Правду. Церквою для нього були могили на полях, а дзвонами…

Про цінності і принципи та спільноти....

Зображення
Потрібно розібратися з  базовими ціностями (наприклад, безпека особиста/суспільна) і вже від них вибудовувати систему похідних цінностей  (та ж армія). І не забувати про принципи . 
Швидко розвалюються спільноти , які об'єднуються лише навколо принципів. 
Трохи довше живуть ті,   які об'єднані цінностями .
Найвитриваліші ті , які мають спільні і цінності і принципи. 
А перемагають ті з них , хто ще має спільну діяльність заради досягнення спільної мети .

Пам'яті Ярослава Бабича....

Зображення
25 липня 2015 року - 25 липня 2017 року....

Між цими датами два роки.... без Балканця...

Два роки як підло вбили мого Друга, справжнього Громадянина, українського націоналіста, адвоката, люблячого батька і чоловіка для своїх трьох дітей і дружини....

Два роки тому я не зміг вголос нічого сказати - спазм здушив горло і лише подумки я прощався з ним....

Сьогодні я сказав собі, що мушу зібратися і промовити ті слова, що хотів сказати два роки тому....

Я їх сказав.... Про Українську Реконкісту, про справжнє Українське Відвоювання, шляхом якого йшов Ярослав... про готовність поставити все на кін без пафосу, а як очевидну справу.... про служіння тих, хто прийшов у цей світ виконати своє призначення і покинув його не по своїй волі, але майже виконав його....

Майже.... Ми ніколи не знатимемо що ще зробив би Ярослав, та все що він зробив було вчинком,- Чином гідної Людини...

Воїн, але не солдат.... Захисник....

Ти вже два роки у Вирію, мій Друже.... Ми всі там зустрінемося, казав ти...…