Про геополітичні торги...

Йде торг… Цинічний і тупий…

Все вирішиться в останні дні:

1.     Янукович особисто ні від чого не відмовлявся.

2.     Азарова давно мали «піти». Ще один негатив для нього і ще один бонус для бізнесу його сина.

3.     «Відмазки»: для росіян (якщо людей на Майдані буде багато): «Вибач, Вова, та народ протів». Для європейців (якщо людей буде мало): «я хотів, а народ – ні, вибачайте, Росія давить».

4.     Олігархи вже давно вибрали «європейський» вектор. Олігархічний консенсус є.

5.     Янукович завжди може сказати, що його не так зрозуміли. Як і Азаров. Не вперше.

Що далі робити після того як підпише/ не підпише? – питання, на яке потрібно давати відповідь собі і суспільство, бо ж зрозуміло що навіть  формальне підписання угоди не змінить країну і її сьогоднішню владну верхівку.

 

Не мають шансу на успіх реформи, які проводить влада, якій не довіряє нація.

Про Угоду з ЄС і геополітичні перспективи...

Угоду з ЄС потрібно підписати не тому, що світ не переживе занепаду України. Переживе, як і раніше в нашій історії.

Якщо Україна не зможе протистояти відродженню російської імперії, тоді, у полум'ї нової війни, Європа згорить разом з нею.

В цій ситуації вже не йдеться про цивілізаційний вибір. Його немає. Є прагматичний розрахунок з обох сторін. І є часткова відсутність суб'єктності України, яка може залишатися такою ж в Асоціації з ЄС, або ж стане повною в новій варіації "СССР2.0".

В першому випадку ми маємо шанс набути суб'єктності на протязі 10-15 років наполегливої праці (і тоді вирішувати чи потрібне нам входження в ЄС чи ні), в другому - ми знову повертаємося в період національно-визвольних змагань.

Нам потрібен справжній геополітичний партнер - і це не Росія і не ЄС...

Про Францію. І Україну. Про роль особи в історії.

"Створити певну ідею Франції, значить зіграти певну роль...
...Деякі люди з'являються як щасливе потрясіння для свої країни. 

Вони втілюють собою несподіване, виникаюче поза усіма соціологічними необхідностями; вони діють; їхня індивідуальна свідомість врівноважує, сповільнює, прискорює, змінює сукупність соціальних фактів."

                                                    Баррес. "Зошити". 1920 рік

Україна стоїть на порозі зміни поколінь у владі, бізнесі, громадському секторі. Відповідальність цього моменту очевидна. Він визначає долю України на найближчі п'ятнадцять років.

Елітою України мають стати люди, які надихаються Великою Ідеєю. Наприклад, такою - реалізувати Український цивілізаційний проект, результатом якого стане Українська Цивілізація.

Про ментальні установки росіян щодо України та Україну-Русь

Попри те, що росіяни називають себе «старшим братом» щодо України, Білорусі та й решти слов’янського світу (чому не сестрою?), в їхній підсвідомості все ж залишається розуміння того, що вони ним не є , що й породжує певні комплекси.

Одним з таких комплексів є їхнє вперте намагання казати «на Украінє», а не «в Україні». Багато наших свідомих українців запекло з ними (росіянами) сперечаються. А , мабуть, дарма...

Бо, насправді, йдеться про певну ментальну програму, закладену в свідомість росіян ще з часів Київської Русі.

Пригадаймо, в їхніх казках чи інших літературних творах (як і в наших зрештою) говориться «на Русі».

Очевидним стає факт того, що підсвідомо росіяни розуміють, що єдиною прямою спадкоємицею Київської Русі є Україна і, знову ж, підсвідомо, їм є комфортніше говорити «на (Русі)/ Україні, як представникам колонізованих земель щодо метрополії, якою й була для них Україна-Русь.